- скривдити
- —————————————————————————————скри́вдитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скривдити — джу, диш, перех., док. 1) Док. до кривдити. 2) перев. чим, розм. Наділити чим небудь у недостатній мірі або наділити чимсь поганим, позбавити чогось. 3) рідко. Порушити вірність чому небудь … Український тлумачний словник
скривдити — скривджу, диш, Гж. Наділити чимсь поганим, позбавити чогось; порушити вірність у чомусь … Словник лемківскої говірки
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
нападник — а, ч. 1) Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. 2) Той, хто нападає, пристає до кого небудь, щоб скривдити; кривдник … Український тлумачний словник
поштуркувати — ую, уєш, недок., перех., діал. Навмисне штовхати кого небудь, щоби скривдити, образити. || Виявляти зневагу до кого небудь … Український тлумачний словник
скривджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скривдити. || скри/вджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. скри/вджені, них, мн. (одн. скри/вджений, ного, ч.; скри/вджена, ної, ж.). Ті, кого хто небудь скривдив. 2) у знач. прикм. Який виражає почуття… … Український тлумачний словник
скривдження — я, с. Дія за знач. скривдити … Український тлумачний словник
спакостити — ощу, остиш, перех., розм. Док. до пакостити. || Зганьбити, скривдити, знівечити. || Занапастити … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник